Теодозій (Годебський)
| Теодозій Годебський Teodozy Godebski | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| 1730 — 12 вересня 1756 | ||
| Церква: | Українська Греко-Католицька Церква | |
| Попередник: | Корнилій Столповицький-Лебецький | |
| Наступник: | Пилип Володкович | |
| ||
| 1720 — 1730 | ||
| Попередник: | Йоаким Цехановський | |
| Наступник: | Юрій Булгак | |
| Народження: | 1686 Пінський повіт, Берестейське воєводство, Велике князівство Литовське, Річ Посполита | |
| Смерть: | 12 вересня 1756 Володимирська і Брестська єпархія, Річ Посполита | |
| Батько: | Василь Годебський | |
| Мати: | Єлизавета П'ясецька | |
| Єпископська хіротонія: | 8 вересня 1720 | |
Теодо́зій Годе́бський герба Годземба (світське ім'я Теофіл Годебський, пол. Teodozy (Teofil) Godebski herbu Godziemba; 1686 — 12 вересня 1756) — релігійний діяч, василіянин, архієрей Руської унійної церкви. Єпископ пінський і турівський (1720–30), володимирський і берестейський (1730–56).
Походив з шляхетського роду Годебських герба Годземба. Син Василя Годебського (в інших документах — Петра) та Єлизавети з П'ясецьких.
В 1706–1710 роках навчався логіці, філософії та теології (богослів'ю) в Грецькій колегії в Римі. Після чого був проповідником в Свято-Успенському Жировицькому монастирі. Згодом став настоятелем Антопільського (за іншими даними Тороканського під Антополем) та архімандритом Хоробрівського (Хоробровицького) монастирів.
Після смерті (4 квітня 1719 року) Пінсько-Турівського єпископа Йоакима Цехановського Теодозія Годебського було призначено адміністратором цієї єпархії, а в 1720 році він став уже її єпископом і суфраганом митрополита Київського.
- Під час Замойського синоду УГКЦ 8 вересня 1720 року висвячений греко-католицьким митрополитом Київським, Галицьким та всієї Русі Левом II Кишкою на єпископа Пінського і Турівського.
- В 1730 році переведений на посаду єпископа Володимирського і Берестейського, на якій перебував до своєї смерті 12 вересня 1756 року.
- Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1738. — T. 2. — 761 s. — S. 239. (пол.)
|
Це незавершена стаття про Українську греко-католицьку церкву. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
